Як відомо, органи Антимонопольного комітету України (далі — органи АКУ) у визначених Законом України «Про захист економічної конкуренції» та Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» випадках наділені правом застосовувати до порушника антимонопольного законодавства таку міру відповідальності як штраф.

Залежно від тяжкості вчиненого правопорушення варіюються й розміри застосовного штрафу — від позначки до одного відсотка доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (наприклад, за неподання інформації АКУ, його територіальному відділенню у встановлені органами АКУ, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки) до десяти відсотків від тієї ж бази (наприклад, за антиконкурентні узгоджені дії чи зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку). Це нормативні положення. А що ж на практиці? Якими механізмами вирахування штрафу керуватися відносно до конкретного суб’єкта-порушника антимонопольного законодавства? Адже законодавчо застосовані формулювання «до одного відсотка», «до п’яти відсотків», «до десяти відсотків» створюють передумови для невизначеності та маніпулювання інформацією.

Наразі можемо говорити про певний прогрес. З чим він пов’язаний? 15 вересня 2015 року АКУ надав рекомендаційні роз’яснення щодо частин другої та п’ятої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частин першої та другої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» в частині підходів до визначення розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі порушень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, в яких при розрахунку штрафу відносно конкретного суб’єкта-порушника органи АКУ мають керуватися принципами пропорційності, недискримінаційності та розумності.

Важливою новелою є запровадження дворівневої системи визначення розміру штрафу — спочатку визначається базовий розмір штрафу для кожного відповідача, а в подальшому цей розмір коригується з врахуванням обтяжуючих та пом’якшуючих обставин.

Окреслимо загальні риси кожного з етапів. Так, під час визначення розрахункового базового розміру штрафу органами АКУ беруться до уваги:

  • розмір доходу (виручки) продавця від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), пов’язаного з порушенням, або розмір витрат покупця при придбанні товару, прямо чи непрямо (опосередковано) пов’язаних із порушенням, на відповідній території в Україні, або якщо така реалізація/придбання впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України, за час тривання порушення;

  • тяжкість порушення;

  • необхідність забезпечення стримуючого ефекту;

  • витрати покупця на придбання товару, пов’язані з порушенням, — розмір витрат, які були/могли бути понесені покупцем на придбання продукції (товарів, робіт, послуг), що відбулося з порушенням вимог законодавства про захист економічної конкуренції, у разі, якщо б такого порушення не було і відповідні товари реалізувалися б за умов значної конкуренції.

Визначивши базовий розмір штрафу, органи АКУ досліджують ситуацію на предмет наявності/відсутності обтяжуючих та пом’якшуючих обставин. Для прикладу, базовий розмір штрафу збільшується до 50% сукупно у випадку ініціювання дій (бездіяльності), які визнані порушенням, та/або керівництво ними чи у випадку відмови від співпраці з органами АКУ. Навпаки, базовий розмір штрафу зменшується до 50% сукупно у випадку надання доказів існування таких обставин, як усунення умов, що сприяли вчиненню порушення, до прийняття відповідного рішення; відшкодування шкоди, завданої порушенням; вчинення порушення внаслідок впливу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю або суб’єкта господарювання, в економічній залежності від якого знаходився порушник. Варто зазначити, що перелік пом’якшуючих обставин, наведений в рекомендаціях, не є вичерпним.

Використані джерела:

1. Про захист економічної конкуренції // Закон України від 11.01.2001 № 2210-III в редакції від 28.12.2015 / Голос України від 27.02.2001 — № 37.

2. Про захист від недобросовісної конкуренції // Закон України від 07.06.1996 № 236/96-ВР в редакції від 13.01.2009 / Голос України від 02.07.1996.

3. Рекомендаційні роз’яснення АКУ щодо застосування положень частин другої та п’ятої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частин першої та другої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».: [Електронний ресурс: http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/120229].

Безкоштовна
консультація